Основные форумы > Творчество
Літературний проект "Повітряні Штормрайдери"
Jeet:
Тут я буду викладував на Українському свої літературні розповіді які звязані із аніме Air Gear це будуть зовсім інші історії та герої які нічого спільного не мають із героями оригіналу.
Daisy:
ごめん， わたしわ 分かりました じゃ ありません。。。
Kazu:
Daisy =))) я тоже, правда проще сказать так
ごめん， わたしわ 分かりません。。。
Daisy:
Kazu, ой, хотела написать что это просто прошедшее время, но поняла, что допустила ошибку... *_* ну фиг.. (пошла повторять грамматику.)
Jeet:
Перший розділ!!!
Повітряні Штормрайдери(ТОМ-1)
Розділ-1
Несподіваний виїзд
Вулиці міста були покриті чистим повітрям який все приходив у міста після дощу свіжий запах асфальту надавав житі-радісний стан людям які проходили чистими вулицями свого міста.
- Мама а чому батько нічого раніше не казав що я буду цілий восьми клас навчатися у іншому місті тай ще без вас.
- Твій старший брат буде за тобою доглядав і не переживай це тільки на один рік ми із твоїм батьком повинні виїхати із країни але ми вернемося і заберемо тебе.
- Я не зможу довго без вас жити.
- Андрій давай не будемо тобі вже тринадцять років і ти знаєш якщо батько почує твоє скиглення то це до добра не приведе.
Хлопець зібрав свої речі вийшов із дому та рушив на зупинку автобусної він повинен був їхати у не відоме місто яке навіть на карті не було зображене називалося воно Токіо-То.
На зупинці автобусної батьки попрощалися із Андрійом у мами на очах були сльози вона не хотілася із сином розлучатися батько був більше стривоженим він пожав руку синові і підійшов до водія автобуса який їхав у незнайомому напрямку і щось пояснив.
Сівши в автобус хлопець згадав коли останній раз він бачив брата це було дуже давно років три назад як він зараз змінився він собі приставити не міг йому зараз було близько двадцяти він живе своїм життям.
Батько сказав що до міста із дивною назвою їхати близько п'яти годин тому Андрій сівши зручніше зачав дрімати тай з часом заснув.
Навигация
Перейти к полной версии